Коллеги, на сайте Пинака нашел следующую альтерантивную хронологию Украины..Скопировал...Привожу ниже для народного обсуждения
"24 січня 1918 року – проголошення незалежності Української Народної Республіки Четвертим Універсалом Центральної Ради.
3 березня 1918 підписано Брестський мирний договір.
29 квітня 1918 року проголошення Гетьманом України Павла Скоропадського
1 січня 1919 року польські війська зайняли Вільно (Вільнюс)
1919-1920 – заворушення в Україні, ініційовані Радянською Росією.
1920 рік
квітень – Вийшов у світ перший номер часопису “Авіація і час”.
травень – Закінчення заворушень на території України. В Гуляй Полі склали зброю залишки формувань армії Нестора Махненка (Нестора Махно).
30 вересня1920 року – початок польсько-литовських переговорів.
7 жовтня – підписано угоду про демаркаційну лінію між Польщею і Литвою.
жовтень – збір зернових в Україні піднявся до рівня 1913 року.
1921 рік
березень – Гетьман України П.П.Скоропадський надсилає персональні запрошення повернутися в Україну Ігорю Сікорському і Олександру Прокоф’єву-Сєвєрському та іншим російським емігрантам.
квітень – Повернення в Україну з ПАСШ Ігоря Сікорського разом з іншими російськими емігрантами, з якими створив авіабудівну фірму.
червень – До України виїжджає Олександр Прокоф’єв-Сєвєрський
серпень – В Сімферополі засновано перший авіаційний завод фірми І.І.Сікорського. Розробка літаючого човна С-34. Два двигуна по 200 к.с. Дослідний зразок розбився при перших польотах.
жовтень – О.Прокоф’єв-Сєвєрський засновує фірму (майстерню) точних авіаційних приладів з 20-ма працівниками в Севастополі.
1922 рік
січень – вибори в Віленський сейм, який проголосив Віленський край невід’ємною частиною Польщі. Польський сейм включив Вільно в склад Польщі.
листопад – Прийняття Указу Гетьмана про вибори до місцевих (повітових) Рад в 1923 році. Прийняття Указу про персональну відповідальність державних чиновників місцевих (повітових) органів державної влади перед населенням повіту за управління цією територією. Прийняття Указу Гетьмана України про колективну відповідальність депутатів місцевих (повітових) Рад перед виборцями повіту. Прийняття Указу Гетьмана про Тимчасовий Трудовий Кодекс: мінімальна поденна плата, максимальний робочий день, обов’язкові вихідні дні і т.д.
1923 рік
Авіаційні майстерні Севастополя, Києва, Харкова, Одеси відновлюють роботу. Збільшення кількості робітників, обладнання, зайнятої під виробництво площі. При майстернях відкриваються курси підвищення кваліфікації для робітників і перепідготовки інженерно-технічного складу. Розширення з рангу майстерень до статусу заводів. Харківський завод починає модифікацію бомбардувальників “Муромець” у пасажирські літаки. Відновлює роботу Олександрійський моторобудівний завод. Випуск двигунів для пасажирського варіанту бомбардувальника “Муромець”
В Одесі створена фірма Олександра Сєвєрського. Розробка і виробництво авіаційних приладів. Випуск малих серій швидкісних поштових літаків.
Наказом Головнокомандуючого Збройних Сил України Гетьмана П.П.Скоропадського у Вінниці розміщено Штаб Військово-Повітряних сил України.
1924 рік
Ігор Сікорський почав теоретичну розробку концепції гелікоптера. Сікорський завжди мріяв про мирні польоти і службу гелікоптерів людям у повсякденному житті. Як і інші піонери авіації він мріяв про “народні” літальні апарати. Ще до початку Великої війни він намагався створити у Києві дешевий літак для всіх, хто бажає літати. Приклад автомобільних фірм, які створювали “народні автомобілі”, надихав багатьох конструкторів створювати і “народні літаки” для сімей середнього достатку. Доходи українців, які постійно росли давали підставу сподіватися на швидке втілення мрії в життя. Розробляється проект апарата, розрахованого на перевезення 2-3 осіб. Дальність і швидкість не важливі. Машина проектується, як максимально легка і проста в обслуговуванні – не складніша від “народного автомобіля”, під двигун потужністю 100-150 кінських сил.
Створення у Вінниці держаного конструкторського бюро спеціальної техніки (авіаційні озброєння) – підприємства “Форт”. Призначення КБСТ – розробка технічних завдань на виготовлення авіаційних засобів ураження, тактико-технічних характеристик авіаційної зброї.
Київський політехнічний інститут виділяє авіаційний факультет в окремий вищий навчальний заклад – Київський авіаційний інститут. Факультети – літакобудування, авіаційні двигуни, льотний.
Фірма Сікорського приступила до серійного випуску літаючих човнів. Розробка літаючого човна С-38. (8 пасажирів, 2 двигуна по 425 к.с.) Перші серійні зразки – 50 апаратів закупило Управління морської рятувальної служби. Ще 25 апаратів – морська патрульна охорона. Мала серія човнів С-38 (Модифікації А, Б, В) Всього випущено 25 екземплярів.
1925 рік
Маріупольські ремонтні авіаційні майстерні (роторні двигуни “Гном-Рон”) починають власне виробництво авіадвигунів потужністю 100-150 к.с.
Розробка Сікорським гелікоптера ВС-300.
1926 рік
Закінчено макет гелікоптера С-20 (модифікований ВС-300). Перевезення 2-3 осіб на дальність до 150 км. Двигун 110 к.с. роторний. Відсутність достатньо кваліфікованих пілотів не дала змогу розвернути серійне виробництво таких літальних апаратів. В Конотопі створено авіабудівну майстерню по випуску малих серій гелікоптерів С-20.
1927 рік
липень – Вибори Президента України. Складання повноважень Глави держави Гетьманом України П.П.Скоропадським
Створено відкрите акціонерне товариство по виробництву легких металів для авіаційної промисловості. Започатковано будівництво комбінату по видобутку поліметалічних руд в Нікополі.
В Київському авіаційному інституті розпочато проектування нових двигунів повітряного охолодження разом з німецькою фірмою БМВ – “Баварський Моторний Завод”.
Авіабудівна фірма І.Сікорського створює з іншими фірмами – моторобудівною, акціонерним заводом виробів з легких металів, транспортною компанією авіабудівний концерн “Авіаційна корпорація Сікорського” по випуску літаючих човнів великої дальності. Початок регулярних поштово-пасажирських перевезень в басейні Чорного моря.
1928 рік
Розпочато будівництво Центру авіаційних досліджень в Святошино (Авіамістечко).
1929 рік
Розробка “АКС” літаючих човнів С-32 “Кліпер” (34 пасажира, дальність 1500 км, 4 двигуна по 750 к.с.)
Розробка фірмою К.Калініна пасажирського і вантажного літака К-30 (4 двигуна по 750 к.с. 4 тонни вантажу/ 34 пасажири)
1930 рік
Початок боротьби за авіаційну “Блакитну стрічку Атлантики” Замовлення на 59 літаючих човнів від 4 авіатранспортних компаній України і Німеччини. Замовлення фірмою Пан Амерікен 6 літаючих човнів С-32.
1931 рік
Початок серійного виробництва у Харкові вантажних і пасажирських літаків Калініна К-30. Замовлення від країн Скандинавії на 12 машин.
1932 рік
У Харкові створюється авіабудівний концерн на базі Харківського авіаційного інституту і авіаремонтних майстерень “Харківський авіаційний концерн”. Головний конструктор – Йосип Нєман. Створення паротурбінної силової установки для важких літаків на Харківському турбогенераторному заводі. Один з провідних інженерів Гліб Євгенович Лозіно-Лозінський.
В Одесі створено Групу вивчення реактивного руху під керівництвом С.П.Корольова.
В Київському політехнічному інституті створено групу проектування ракетних літаків під керівництвом В.М.Чаломея.
1933 рік
Розробка “АКС” нового трансатлантичного човна “Ескалібур” (4 двигуна по 1500 к.с., 56 пасажирів, дальність 5600 км)
В Харкові засновано дослідне конструкторське бюро (Турбо КБ) і завод по дослідному моторобудуванню. Головний конструктор Архип Михайлович Люлька.
1934 рік
Початок розробки проекту десантно-транспортного гелікоптера С-34 під поршневий чотирнадцятиціліндровий двигун потужністю 1400 к.с. Швидкість (максимальна/крейсерська) – 206/150 км/год, злітна вага – 6300 кг, дальність – 400 км. Вантажопідйомність – 2250 кг, 18 повністю екіпірованих солдатів, або 8 носилок з пораненими.
В Харкові в КБ Нємана проектується розвідник ХАІ-5
Початок серійного виробництва С-34 “Ескалібур”. Серія 34 машини для 8 авіатранспортних компаній України, Європи і США.
Розробка Турбо КБ газотурбінних двигунів для гелікоптерів потужністю 1200, 1500, 1700 к.с.; для гвинтових літаків потужністю 4000, 6000 к.с.
1935 рік
Розробка Турбо КБ турбогвинтового двигуна потужністю 15000 к.с. для нових вантажних літаків К.Калініна
Початок серійного випуску Харківським авіазаводом розвідників Р-34 (ХАІ-5). Всього випустили 469 машин у варіанті розвідника і 124 – розвідника-бомбардувальника.
1936 рік
Початок розробки проекту нового важкого дальнього (стратегічного) бомбардувальника К-36 Костянтина Калініна. Дослідні роботи виявили необхідність розробки нових засобів аварійного покидання літака екіпажем.
1937 рік
Початок розробки проекту нового турбінного гелікоптера.
Розширення моторобудівного заводу в Олександрівську (перейменований в Запоріжжя) для випуску нових потужних двигунів для вантажних літаків і важких дальніх (стратегічних) бомбардувальників.
1938 рік
11 березня – Прикордонний конфлікт на демаркаційній лінії між Польщею та Литвою.
17 березня – Підписано договір між Україною і Литвою про взаємодопомогу.
березень-квітень – В Литву повітрям і морем прибувають українські війська.
А.М.Люлька переїжджає до Запоріжжя (колишнього Олександрівська), де очолює КБ Моторобудування.
1939 рік
Початок серійного виробництва гелікоптера С-34. Закупка Головним Командуванням Повітряних Сил 6 машин для проведення випробувань.
Близькосхідний конфлікт на Синайському півострові. Участь українських добровольців у конфлікті.
Розробка катапультних крісел для нових висотних і швидкісних літаків.
1940 рік
Замовлення ГК ПС 50 гелікоптерів С-34 для дослідної перевірки ідеї повітряно-штурмових формувань.
Розробка гелікоптера С-40 (глибока модернізація С-34). Введення бронювання підлоги, бортів, бронескло кабіни, перекомпоновано вантажну кабіну: введення рампи в кормі і дверей правого борту, лебідки для підйому пасажира по лівому борту.
Розробка проекту турбінного гелікоптера С-41.
Розробка швидкісного розвідника “Комар”
Замовлення КБСТ розробки стрілецько-артилерійського озброєння для повітряно-штурмових (аеромобільних) військ.
1941 рік
Формування в кожному з п’яти Оперативних Командувань по одній повітряно-штурмовій (аеромобільній) бригаді.
Початок серійного випуску гелікоптера С-41. Два ГТД по 1800 к.с., маса пустого/максимальна – 5500/1300 кг, швидкість максимальна/крейсерська – 250/230 км/год, вантажопідйомність – 4000 кг, до 25 повністю екіпірованих піхотинців або 12 носилок з пораненими. Транспортно-бойова модифікація мала бронювання підлоги і бокових проекцій за рахунок меншого навантаження.
1942 рік
4 вересня – ультиматум СРСР до України про звільнення Білоруського Автономного Краю.
6 вересня – радянські війська перейшли кордон України"
Продолжение обещено
сама альтерантива здесь
http://vijsko.milua.org/alt_other_reality.htm
- участник сейчас на форуме
- участник вне форума